1. Словник української мови в 11 томах

стопінг

СТО́ПІНГ, а, ч. Камера в гірських породах, в якій обвалюють з уступів руду.

[Валя:] Добувати руду у старій шахті небезпечно. Вона аварійна. [Данило:] Вироблений стопінг. Пустота — більш як тридцять тисяч кубометрів (Мокр., П’єси, 1959, 226);

Дільниця мала ще й «резервні» — чотирнадцятий і вісімнадцятий стопінги (Ле, С. Голубар, 1950, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стопінг — сто́пінг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стопінг — СТО́ПІНГ, а, ч. Камера в гірських породах, в якій обвалюють з уступів руду. [Валя:] Добувати руду у старій шахті небезпечно. Вона аварійна. [Данило:] Вироблений стопінг. Пустота – більш як тридцять тисяч кубометрів (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. стопінг — -а, ч. Камера в гірських породах, в якій обвалюють з уступів руду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стопінг — сто́пінг (англ. stoping) камера в гірських породах, в якій обвалюють (з уступів) руду. Словник іншомовних слів Мельничука