стопін
СТОПІ́Н, а, ч. Шнур, просочений легкозаймистою речовиною, який застосовують у піротехніці для швидкої передачі вогню.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стопін — стопі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стопін — СТОПІ́Н, а, ч. Шнур, просочений легкозаймистою речовиною, який застосовують у піротехніці для швидкої передачі вогню. Словник української мови у 20 томах
- стопін — -а, ч. Шнур, просочений легкозаймистою речовиною, що його застосовують у піротехніці для швидкої передачі вогню. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стопін — стопі́н (італ. stoppino, від stoppa – клоччя) вогнепровідний шнур, застосовуваний в піротехніці. Словник іншомовних слів Мельничука