стопін

СТОПІ́Н, а, ч. Шнур, просочений легкозаймистою речовиною, який застосовують у піротехніці для швидкої передачі вогню.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стопін — стопі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стопін — СТОПІ́Н, а, ч. Шнур, просочений легкозаймистою речовиною, який застосовують у піротехніці для швидкої передачі вогню. Словник української мови у 20 томах
  3. стопін — -а, ч. Шнур, просочений легкозаймистою речовиною, що його застосовують у піротехніці для швидкої передачі вогню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стопін — стопі́н (італ. stoppino, від stoppa – клоччя) вогнепровідний шнур, застосовуваний в піротехніці. Словник іншомовних слів Мельничука