сторожовик

сторожови́к

іменник чоловічого роду

сторожовий катер, човен

розм.

Значення в інших словниках

1. сторожовик — СТОРОЖОВИ́К, а́, ч., розм. Сторожовий катер, човен. Їх [моряків] помітив у морі наш сторожовик і хотів узяти на борт (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
2. сторожовик — -а, ч., розм. Сторожовий катер, човен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сторожовик — СТОРОЖОВИ́К, а́, ч., розм. Сторожовий катер, човен. Їх [моряків] помітив у морі наш сторожовик і хотів узяти на борт (Кучер, Голод, 1961, 201).  Словник української мови в 11 томах