страмитися —
СТРАМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. страмля́ться; недок., розм. 1. Те саме, що соро́митися 1. [Любов (обіймає тітку):] Здорові тіточко! Ну, де ж ваш ареопаг?...
Словник української мови у 20 томах
страмитися —
-млюся, -мишся; мн. страмляться; недок., розм. 1》 Те саме, що соромитися 1). 2》 Ганьбити, осоромлювати себе.
Великий тлумачний словник сучасної мови
страмитися —
СОРО́МИТИСЯ (відчувати сором, незручність перед ким-небудь за когось, щось), СТИДИ́ТИСЯ, СТИДА́ТИСЯ розм., ЧЕРВОНІ́ТИ, СО́ВІСТИТИСЯ розм., СТРАМИ́ТИСЯ розм., СРАМИ́ТИСЯ заст., УСТИДА́ТИСЯ (ВСТИДА́ТИСЯ) розм., ВАРУВА́ТИСЯ розм., ГАНЬБИ́ТИСЯ діал. — Док.
Словник синонімів української мови
страмитися —
СТРАМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся: мн. страмля́ться; недок., розм. 1. Те саме, що соро́митися 1. [Любов (обіймає тітку):] Здорові, тіточко! Ну, де ж ваш ареопаг? [Олімпіада Іванівна (цілує, але все хмуриться):] Страмилася би! (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах