Орфографічний словник української мови

страмовище

страмо́вище

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. страмовище — СТРАМО́ВИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що со́ром 2–4. – Ми ось разом підемо, – сказала Христя, узявши його [хлопчика] на руки, і посунулася за стіл. – У-у, страмовище, отакий бецман на руках гніздиться!...  Словник української мови у 20 томах
  2. страмовище — -а, с., розм. Те саме, що сором 2-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. страмовище — ГАНЬБА́, СО́РОМ, СТИД, БЕЗЧЕ́СТЯ, БЕЗСЛА́В'Я, НЕСЛА́ВА, НАРУ́ГА, ХУЛА́ книжн., БЕ́ШКЕТ рідше, ОСОРО́МА рідше, ПОЗО́РИЩЕ розм., СОРОМО́ТА розм., СТИДО́ВИСЬКО розм., СТИДО́ВИЩЕ розм., СТРАМ розм., СТРАМО́ТА розм., СТРАМО́ВИСЬКО розм., СТРАМО́ВИЩЕ розм.  Словник синонімів української мови
  4. страмовище — СТРАМО́ВИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що со́ром 2-4. — Ми ось разом підемо, — сказала Христя, узявши його [хлопчика] на руки, і посунулася за стіл. — У-у, страмовище, отакий бецман на руках гніздиться!...  Словник української мови в 11 томах