Значення в інших словниках
-
страта —
Збиток [XIX] Але така-то вже доля нашої бідної Галичини, що мусить відповідати за свої й чужі провини: впутана мимо своєї волі в тисячні крючки та гачки дотеперішніх законів індемнізапійних, вона не може з них випутатися без страти...
Словник з творів Івана Франка
-
страта —
Стра́та. 1. Витрата, видатки. З рахунку зисків і страт показала ся сума 202 зр[иньских] 56 кр[ейцарів], а чистого зиску було 102 зр[иньских] 8 кр[ейцарів (Б., 1895, 2, 3). 2. Розтрата.
Українська літературна мова на Буковині
-
страта —
Смертна кара, юр. вища міра покарання, іст. кара на горло, (з кріса) розстріл, (на шибениці) повішання; З. втрата.
Словник синонімів Караванського
-
страта —
див. смерть
Словник синонімів Вусика
-
страта —
СТРА́ТА, и, ж. 1. Вища міра покарання – позбавлення життя. Зв'язаний Лазар лежав серед руїни. Він важко дихав, втомлений бійкою, а всередині в нього тремтіла зла радість, що сьогодні страти не буде (М.
Словник української мови у 20 томах
-
страта —
-и, ж. 1》 Вища міра покарання – позбавлення життя. 2》 рідко. Утрата чого-небудь. 3》 рідко. Витрати. || Матеріальні втрати; збитки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
страта —
СТРА́ТА (позбавлення життя за вироком), СМЕ́РТНА КА́РА, ВИ́ЩА МІ́РА, ПОКАРА́ННЯ, КА́РА НА ГО́РЛО іст.; РО́ЗСТРІЛ (вогнепальною зброєю); ПОВІ́ШЕННЯ (ПОВІ́ШАННЯ) (на шибениці); ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, КОЛЕСУВА́ННЯ, РОЗП'Я́ТТЯ...
Словник синонімів української мови
-
страта —
Стра́та, -ти; стра́ти, страт
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
страта —
СТРА́ТА, и, ж. 1. Вища міра покарання — позбавлення життя. Зв’язаний Лазар лежав серед руїни. Він важко дихав, втомлений бійкою, а всередині в нього тремтіла зла радість, що сьогодні страти не буде (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
страта —
Страта, -ти ж. 1) Потеря, утрата, трата. Або зиск, або страта. Ном. №4272, 2) Казнь. Левч. 55.
Словник української мови Грінченка