страховик —
СТРАХОВИ́К, а, ч. Те саме, що страхува́ч. Страхова плата – плата страховикові за прийняття страхового ризику (з навч. літ.); Лікування застрахованих за кордоном здійснюється за допомогою спеціальних організацій, з якими страховики укладають договори на обслуговування застрахованих громадян.
Словник української мови у 20 томах
страховик —
-а, ч. Те саме, що страхувач.
Великий тлумачний словник сучасної мови
страховик —
рос. страховщик організація, яка проводить страхування і бере на себе зобов'язання відшкодувати страхові збитки шляхом виплати страхової суми.
Eкономічна енциклопедія