1. Орфографічний словник української мови

страховик

страхови́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страховик — СТРАХОВИ́К, а, ч. Те саме, що страхува́ч. Страхова плата – плата страховикові за прийняття страхового ризику (з навч. літ.); Лікування застрахованих за кордоном здійснюється за допомогою спеціальних організацій, з якими страховики укладають договори на обслуговування застрахованих громадян. Словник української мови у 20 томах
  2. страховик — -а, ч. Те саме, що страхувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. страховик — рос. страховщик організація, яка проводить страхування і бере на себе зобов'язання відшкодувати страхові збитки шляхом виплати страхової суми. Eкономічна енциклопедія