страховик
СТРАХОВИ́К, а, ч.
Те саме, що страхува́ч.
Страхова плата – плата страховикові за прийняття страхового ризику (з навч. літ.);
Лікування застрахованих за кордоном здійснюється за допомогою спеціальних організацій, з якими страховики укладають договори на обслуговування застрахованих громадян.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- страховик — страхови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- страховик — -а, ч. Те саме, що страхувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- страховик — рос. страховщик організація, яка проводить страхування і бере на себе зобов'язання відшкодувати страхові збитки шляхом виплати страхової суми. Eкономічна енциклопедія