страховий
СТРАХОВИ́Й, а́, е́.
1. Стос. до страхування (у 2 знач.).
Страхова справа;
// Признач. для соціального страхування.
В нашім купе їдуть сільська вчителька, її донька .. і службовець якогось страхового бюро (О. Гончар);
Страхові компанії занепокоїні ймовірністю яка дедалі зростає, катастроф у густонаселених регіонах (із журн.);
// у знач. ім. страхові́, ви́х, мн. Гроші, які вносять або одержують при страхуванні.
2. Пов'язаний із соціальним страхуванням; який займається страхуванням.
Страхова компанія;
Страховий делегат.
3. Який служить для забезпечення кого-, чого-небудь у разі нещасного випадку або непередбачених несприятливих обставин; який створюється на всякий випадок.
Багато першокласного зерна .. необхідно для торгівлі на зовнішньому ринку, а також для створення страхових державних запасів (з наук.-попул. літ.);
Яра пшениця – найбільш ефективна страхова культура (з наук. літ.);
Страхові фонди.
Значення в інших словниках
- страховий — страхови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- страховий — [страховий] м. (на) -вому/-хоув'ім, мн. -хоув'і Орфоепічний словник української мови
- страховий — Забезпечневий Словник чужослів Павло Штепа
- страховий — -а, -е. 1》 Стос. до страхування (у 2 знач.). || Признач. для соціального страхування. || у знач. ім. страхові, -вих, мн. Гроші, що їх вносять або одержують при страхуванні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- страховий — СТРАХОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до страхування (у 2 знач.). До відання Української Радянської Соціалістичної Республіки в особі її найвищих органів державної влади та органів державного управління належать... Словник української мови в 11 томах
- страховий — Страховий, -а, -е ? В Крим дорога дуже далекая, а ще хура страховая. Чуб. V. 1044. Словник української мови Грінченка