страховий

страхови́й

-а, -е.

1》 Стос. до страхування (у 2 знач.).

|| Признач. для соціального страхування.

|| у знач. ім. страхові, -вих, мн. Гроші, що їх вносять або одержують при страхуванні.

Страхова медицина — форма медичного обслуговування населення з оплатою такого обслуговування із страхових фондів, які формуються з бюджетних асигнувань та внесків підприємств і громадян.

Страхова оцінка — визначення вартості будівель, що належать окремим особам, на основі якої встановлюють страхову суму.

Страхова плата; Страховий внесок — грошова сума, яку періодично вносить особа чи установа за себе або своє майно згідно з договором про страхування.

Страхова сума — грошова сума, в межах якої страхувач відповідає перед страхувальником у разі настання страхового випадку.

Страхове відшкодування — сума, яку сплачує страховик страхувальнику для покриття його збитків від страхового випадку.

Страховий агент (брокер) — громадянин або юридична особа, які діють від імені страхувача і за його дорученням відповідно з наданими повноваженнями.

Страховий випадок — обставина, внаслідок якої виникає обов'язок страхувача.

Страховий внесок — див. страхова плата.

Страховий збір — плата за обов'язкове страхування пасажирів, що включається у вартість квитка.

Страховий поліс — документ (зазвичай іменний), що видається страховою організацією страхувальнику на засвідчення договору страхування.

Страховий пул — об'єднання страхових компаній.

Страховий ризик — імовірна подія, на випадок якої проводиться страхування.

Страховий тариф — брутто-ставка у вартісному виразі або у відсотках з одиниці страхової суми.

Страховий фонд — грошовий фонд, кошти якого йдуть на відшкодування збитків і виплату інших грошових сум під час стихійного лиха, нещасних випадків тощо.

2》 Пов'язаний із соціальним страхуванням; який займається страхуванням. Страхова компанія.

3》 Який служить для забезпечення кого-, чого-небудь у разі нещасного випадку або непередбачених несприятливих обставин; який створюється на всяк випадок.