страховик
страхови́к
-а, ч.
Те саме, що страхувач.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- страховик — страхови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- страховик — СТРАХОВИ́К, а, ч. Те саме, що страхува́ч. Страхова плата – плата страховикові за прийняття страхового ризику (з навч. літ.); Лікування застрахованих за кордоном здійснюється за допомогою спеціальних організацій, з якими страховики укладають договори на обслуговування застрахованих громадян. Словник української мови у 20 томах
- страховик — рос. страховщик організація, яка проводить страхування і бере на себе зобов'язання відшкодувати страхові збитки шляхом виплати страхової суми. Eкономічна енциклопедія