1. Eкономічна енциклопедія

страховик

рос. страховщик

організація, яка проводить страхування і бере на себе зобов'язання відшкодувати страхові збитки шляхом виплати страхової суми.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страховик — страхови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. страховик — СТРАХОВИ́К, а, ч. Те саме, що страхува́ч. Страхова плата – плата страховикові за прийняття страхового ризику (з навч. літ.); Лікування застрахованих за кордоном здійснюється за допомогою спеціальних організацій, з якими страховики укладають договори на обслуговування застрахованих громадян. Словник української мови у 20 томах
  3. страховик — -а, ч. Те саме, що страхувач. Великий тлумачний словник сучасної мови