Орфографічний словник української мови

страчуватися

стра́чуватися

дієслово недоконаного виду

пропадати, губити; робити великі витрати

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. страчуватися — СТРА́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СТРА́ТИТИСЯ, стра́чуся, стра́тишся, док. 1. Пропадати, губитися. Зникли вони і згинули, як багато дечого зникає та страчується доброго й лихого, благого й злого (Марко Вовчок); // Переставати існувати, зникати.  Словник української мови у 20 томах
  2. страчуватися — -уюся, -уєшся, недок., стратитися, страчуся, стратишся, док. 1》 Пропадати, губитися. || Переставати існувати, зникати. 2》 Витрачати багато грошей, коштів; робити великі витрати. 3》 тільки недок. Пас. до страчувати. Стратитися розуму — збожеволіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. страчуватися — СТРА́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СТРА́ТИТИСЯ, стра́чуся, стра́тишся, док. 1. Пропадати, губитися. Зникли вони і згинули, як багато дечого зникає та страчується доброго й лихого, благого й злого (Вовчок, І, 1955, 369); // Переставати існувати, зникати.  Словник української мови в 11 томах