стримано —
СТРИ́МАНО. Присл. до стри́маний 2–5. З горба спускалися кілька бійців, розмовляючи поміж собою. Один з них стримано стогнав (О. Гончар); Трохи ніяковіючи перед присутніми за своє хвилювання, привітався Артем, як тільки міг стримано (А.
Словник української мови у 20 томах
стримано —
Присл. до стриманий 2-5).
Великий тлумачний словник сучасної мови
стримано —
СТРИ́МАНО. Присл. до стри́маний 2-5. З горба спускалися кілька бійців, розмовляючи поміж собою. Один з них стримано стогнав (Гончар, III, 1959, 411); Трохи ніяковіючи перед присутніми за своє хвилювання, привітався Артем...
Словник української мови в 11 томах