Орфографічний словник української мови

струганок

струга́нок

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. струганок — Струг, див. рубанок, гебель  Словник чужослів Павло Штепа
  2. струганок — СТРУГА́НОК, нка, ч. Те саме, що струг¹ 1. Господар був, очевидно, столяр або стельмах – у сінях наче сільської хати висіли на стіні різні струганки й пилочки (П. Козланюк).  Словник української мови у 20 томах
  3. струганок — -нка, ч. Те саме, що струг I 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. струганок — СТРУГА́НОК, нка, ч. Те саме, що струг¹ 1. Господар був, очевидно, столяр або стельмах — у сінях наче сільської хати висіли на стіні різні струганки й пилочки (Козл., Ю. Крук, 1957, 520).  Словник української мови в 11 томах