Орфографічний словник української мови

стругання

струга́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стругання — СТРУГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. струга́ти. В хаті стояв верстат для стругання дерева (І. Нечуй-Левицький); Пахло обструганою сосною, чути було тілько одноманітний стук та ширк од забивання гвіздків та од стругання рубанком (Грицько Григоренко)...  Словник української мови у 20 томах
  2. стругання — -я, с. Дія за знач. стругати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стругання — Різновид обробки різанням плоских та об'ємних поверхонь; ручне (напр., с. дерева рубанком) або машинне (на стругальному верстаті); різновидом с. є довбання.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. стругання — СТРУГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. струга́ти. В хаті стояв верстат для стругання дерева (Н.-Лев., II, 1956, 392); Пахло обструганою сосною, чути було тілько одноманітний стук та ширк од забивання гвіздків та од стругання рубанком (Григ., Вибр.  Словник української мови в 11 томах