стругання
СТРУГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. струга́ти.
В хаті стояв верстат для стругання дерева (Н.-Лев., II, 1956, 392);
Пахло обструганою сосною, чути було тілько одноманітний стук та ширк од забивання гвіздків та од стругання рубанком (Григ., Вибр., 1959, 328);
Важку ручну працю — пневматичне рубання — майже цілком замінено газокисневим струганням (Наука.., 2, 1957, 17).
Словник української мови (СУМ-11)