струганий
СТРУ́ГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до струга́ти;
// У знач. прикм.
На долівці безліч стружок.., нетесане дерево, дошки стругані й нестругані лежать скрізь (Ю. Янов., II, 1958, 148);
Піл для спання, що його склав батько з товстих струганих дощок, був не дуже великий (Юхвід, Оля, 1959, 22).
Словник української мови (СУМ-11)