струмитися —
СТРУМИ́ТИСЯ, ми́ться; мн. струмля́ться; недок. 1. Литися, текти струменем, вузенькою цівкою. Піт брудними патьоками струмився по його обличчю (С. Добровольський); Жменяк підвівся на ноги, а кров з покусаної руки .. струмилась в рукаві аж до ліктя (М.
Словник української мови у 20 томах
струмитися —
-миться; мн. струмляться; недок. 1》 Литися, текти струменем, вузенькою цівкою. 2》 перен. Випромінюватися, поширюватися в навколишньому просторі, проникати куди-небудь, перев. струменем або струменями (про світло, запахи, дим і т. ін.). || Мерехтіти хвилеподібно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
струмитися —
СТРУМИ́ТИСЯ, ми́ться; мн. струмля́ться; недок. 1. Литися, текти струменем, вузенькою цівкою. Піт брудними патьоками струмився по його обличчю (Добр., Ол. солдатики, 1961, 50); Жменяк підвівся на ноги, а кров з покусаної руки..
Словник української мови в 11 томах