Орфографічний словник української мови

струхнявілий

струхня́вілий

дієприкметник

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. струхнявілий — СТРУХНЯ́ВІЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. до струхня́віти; // у знач. прикм. Перед ним проторохтів, брязкаючи залізом струхнявілої брички, візник із затьопаною худореброю шкапиною (Олесь Досвітній); Запалу, струхнявілу хату оперезали блоком...  Словник української мови у 20 томах
  2. струхнявілий — -а, -е, рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до струхнявіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. струхнявілий — СТРУХНЯ́ВІЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до струхня́віти. Перед ним проторохтів, брязкаючи залізом струхнявілої брички, візник із затьопаною худореброю шкапиною (Досв., Вибр.  Словник української мови в 11 томах