струхнявілий

струхня́вілий

-а, -е, рідко.

Дієприкм. акт. мин. ч. до струхнявіти.

Значення в інших словниках

1. струхнявілий — струхня́вілий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. струхнявілий — СТРУХНЯ́ВІЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. до струхня́віти; // у знач. прикм. Перед ним проторохтів, брязкаючи залізом струхнявілої брички, візник із затьопаною худореброю шкапиною (Олесь Досвітній); Запалу, струхнявілу хату оперезали блоком...  Словник української мови у 20 томах
3. струхнявілий — СТРУХНЯ́ВІЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до струхня́віти. Перед ним проторохтів, брязкаючи залізом струхнявілої брички, візник із затьопаною худореброю шкапиною (Досв., Вибр.  Словник української мови в 11 томах