1. Великий тлумачний словник сучасної мови

струхнявілий

струхня́вілий

-а, -е, рідко.

Дієприкм. акт. мин. ч. до струхнявіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струхнявілий — струхня́вілий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. струхнявілий — СТРУХНЯ́ВІЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. до струхня́віти; // у знач. прикм. Перед ним проторохтів, брязкаючи залізом струхнявілої брички, візник із затьопаною худореброю шкапиною (Олесь Досвітній); Запалу, струхнявілу хату оперезали блоком... Словник української мови у 20 томах
  3. струхнявілий — СТРУХНЯ́ВІЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до струхня́віти. Перед ним проторохтів, брязкаючи залізом струхнявілої брички, візник із затьопаною худореброю шкапиною (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах