1. Словник української мови у 20 томах

струхнявілий

СТРУХНЯ́ВІЛИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. акт. до струхня́віти;

// у знач. прикм.

Перед ним проторохтів, брязкаючи залізом струхнявілої брички, візник із затьопаною худореброю шкапиною (Олесь Досвітній);

Запалу, струхнявілу хату оперезали блоком, з'єднали з машиною. Тракторист включив хід (В. Бабляк);

– Серце знає, що .. труд знову відродить лице землі, і наші нащадки, перелистуючи жовті, струхнявілі сторінки історії, скажуть тільки: “Вони були велетні!” (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струхнявілий — струхня́вілий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. струхнявілий — -а, -е, рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до струхнявіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. струхнявілий — СТРУХНЯ́ВІЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до струхня́віти. Перед ним проторохтів, брязкаючи залізом струхнявілої брички, візник із затьопаною худореброю шкапиною (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах