стрясати —
СТРЯСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СТРЯСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. стряс, ла́, ло́; док. 1. чим. Сильно трясти ким-, чим-небудь. Калитка осатанів, тіпався, посинів, стрясав дужими кулаками (К. Гордієнко); – Хомо!...
Словник української мови у 20 томах
стрясати —
-аю, -аєш, недок., стрясти, -су, -сеш; мин. ч. стряс, стрясла, стрясло; док. 1》 неперех., чим. Сильно трясти ким-, чим-небудь. || перех. Трусячи, скидати, збивати що-небудь. || перех. Трусячи, звільняти дерево, кущ від плодів; струшувати. || перех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стрясати —
ТРЯСТИ́ (швидко й рвучко штовхати, хитати вгору й униз, з боку на бік), ТРУСИ́ТИ, СТРУ́ШУВАТИ, ТІ́ПАТИ, ПОТРЯСА́ТИ, ТО́РСАТИ розм., ТЕРМО́СИТИ (ТЕРМОСУВА́ТИ) розм., ТЕЛЕ́ПАТИ діал.
Словник синонімів української мови
стрясати —
СТРЯСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СТРЯСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. стряс, ла́, ло́; док. 1. неперех., чим. Сильно трясти ким-, чим-небудь. Калитка осатанів, тіпався, посинів, стрясав дужими кулаками (Горд., Чужу ниву.., 1947, 153); — Хомо!...
Словник української мови в 11 томах