Орфографічний словник української мови

стрілочка

стрі́лочка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стрілочка — СТРІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стрі́лка 1–4. Зоя зняла плетені рукавички з зеленими стрілочками й показала Євгенові засмальцьовані руки (В.  Словник української мови у 20 томах
  2. стрілочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до стрілка 1-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стрілочка — СТРІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стрі́лка 1-4. Зоя зняла плетені рукавички з зеленими стрілочками й показала Євгенові засмальцьовані руки (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 396); Назустріч сонцю жирувала молода запліднена земля...  Словник української мови в 11 томах
  4. стрілочка — Стрілочка, -ки ж. 1) ум. отъ стріла. 2) Родъ растенія. Обсади мене трьома зіллями: першим зіллям — гвоздичками, другим зіллям — васильками, третім зіллям — стрілочками. Маркев. 11.  Словник української мови Грінченка