студієць

студі́єць

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. студієць — СТУДІ́ЄЦЬ, і́йця, ч. Учень студії (у 2 знач.). І. Рєпін, вважаючи Мурашка одним з найобдарованіших своїх студійців, дозволив йому самостійно знайти тему для програмної картини (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
2. студієць — -ійця, ч. Учень студії (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. студієць — СТУДІ́ЄЦЬ, і́йця, ч. Учень студії (у 2 знач.). І. Репін, вважаючи Мурашка одним з найобдарованіших своїх студійців, дозволив йому самостійно знайти тему для програмної картини (Вітч.  Словник української мови в 11 томах