Орфографічний словник української мови

стукотіти

стукоті́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стукотіти — див. звучати  Словник синонімів Вусика
  2. стукотіти — СТУКОТІ́ТИ див. стукота́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. стукотіти — див. стукотати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стукотіти — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  5. стукотіти — Стукоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -тя́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. стукотіти — СТУКОТІ́ТИ див. стукота́ти.  Словник української мови в 11 томах
  7. стукотіти — Стукотіти, -чу, -чеш гл. = стукотати. В хаті у бідного ляда стукоче. Щог. В. 51.  Словник української мови Грінченка