стяжати —
СТЯЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. і док., книжн. 1. Наживати, нагромаджувати що-небудь шляхом експлуатації когось. Став земних владик судити Небесний владика: – Доколі будете стяжати І кров невинну розливать Людей убогих? (Т. Шевченко).
Словник української мови у 20 томах
стяжати —
-аю, -аєш, недок., ц.-с. Придбавати, набувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стяжати —
СТЯЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. і док., книжн. 1. Наживати, нагромаджувати що-небудь шляхом експлуатації когось. Став земних владик судити Небесний владика: — Доколі будете стяжати І кров невинну розливать Людей убогих? (Шевч., І, 1963, 342).
Словник української мови в 11 томах