судимість — Орфографічний словник української мови

судимість — СУДИ́МІСТЬ, мості, ж. Правовий наслідок засудження особи за вчинений злочин. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину... Словник української мови у 20 томах
судимість — -мості, ж. Правовий наслідок засудження особи за вчинений злочин. Зняти судимість — перестати враховувати засудження в минулому. Великий тлумачний словник сучасної мови
судимість — СУДИ́МІСТЬ, мості, ж. Правовий наслідок засудження особи за вчинений злочин. Народними суддями і народними засідателями не можуть бути обрані особи, які мають судимість (Рад. суд охороняє права.., 1964, 28); — Я заплямований. Словник української мови в 11 томах