судія

судія́

іменник чоловічого роду, істота

* Але: два, три, чотири судії́

Значення в інших словниках

1. судія — СУДІЯ́, ї́, ч., книжн., уроч. Те саме, що суддя́ 1, 3. Судія такий добродушний, говорив зо мною по-людськи (І. Франко); Буду пильно наглядати – Книжку ти яку читаєш, З ким говориш, де буваєш... Твій я буду судія (А. Кримський); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
2. судія — -ї, ч., книжн., уроч. Те саме, що суддя 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. судія — СУДІЯ́, ї́, ч., книжн., уроч. Те саме, що суддя>́ 1, 3. Судія такий добродушний, говорив зо мною по-людськи (Фр., II, 1950, 348); Буду пильно наглядати — Книжку ти яку читаєш, З ким говориш, де буваєш… Твій я буду судія (Крим., Вибр.  Словник української мови в 11 томах