сумненько —
СУМНЕ́НЬКО. Присл. до сумне́нький. Соколи собі літають, сумненько гукають (з народної пісні); // у знач. пред. Сумненько трохи в моїй квартирі: голі стіни, голий стіл (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
сумненько —
Присл. до сумненький. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сумненько —
СУМНЕ́НЬКО. Присл. до сумне́нький. Соколи собі літають, сумненько гукають (Коломийки, 1969, 213); // у знач. присудк. сл. Сумненько трохи в моїй квартирі: голі стіни, голий стіл (Вас., Незібр. тв., 1941, 167).
Словник української мови в 11 томах
сумненько —
Сумно нар. Печально, грустно. Так мені чогось сумно й боязко, аж моє серце мре. МВ. ум. сумненько, сумнесенько.
Словник української мови Грінченка