Значення в інших словниках
-
сумовитий —
див. СУМНИЙ; (вигляд) сиротливий.
Словник синонімів Караванського
-
сумовитий —
див. сумний
Словник синонімів Вусика
-
сумовитий —
[сумовитией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і
Орфоепічний словник української мови
-
сумовитий —
СУМОВИ́ТИЙ, а, е. 1. Який сумує, відчуває сум; якого охопив сум; сумний, журний. Морозов ходив мовчазний, сумовитий (Яків Баш); Козаков сидів край стола, схилившись на руку, сумовитий, задуманий. Рідні пісні навіювали на нього багато споминів (О.
Словник української мови у 20 томах
-
сумовитий —
-а, -е. 1》 Який сумує, відчуває сум; якого охопив сум; сумний, журний. || Схильний до суму, журби. || Який виражає сум, журбу; власт. людині, яка сумує. 2》 Сповнений, пройнятий сумом, тугою, журбою. 3》 Який викликає, навіває сум.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сумовитий —
невесе́лим (сумови́тим, сумни́м і т. ін.) о́ком, зі сл. диви́тися, погляда́ти і т. ін. Безрадісно, з сумом, журячись і т. ін. Невеселим оком дивилася й її стара мати на ту оселю, на лихий той захист… (Панас Мирний); До Христини підійшов лелека — тихо...
Фразеологічний словник української мови
-
сумовитий —
СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ...
Словник синонімів української мови
-
сумовитий —
Сумови́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сумовитий —
СУМОВИ́ТИЙ, а, е. 1. Який сумує, відчуває сум; якого охопив сум; сумний, журний. Морозов ходив мовчазний, сумовитий (Баш, На.. дорозі, 1967, 190); Козаков сидів край стола, схилившись на руку, сумовитий, задуманий.
Словник української мови в 11 томах
-
сумовитий —
Сумовитий, -а, -е Наводящій грусть, унылый. Живуть вони по ямах та байраках, між скелями в печерах сумовитих. К. Іов. 63.
Словник української мови Грінченка