супротивниця

супроти́вниця

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. супротивниця — СУПРОТИ́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до супроти́вник. – Матері твоїй трясця!.. – кричала одна .. – Тьфу на тебе! – одказала друга, плюючи на свою супротивницю (Панас Мирний); * Образно. Змучений і знесилений, тікав [І. В. Мічурін] рятуватись на самотині до своєї улюбленої супротивниці – природи (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
2. супротивниця — -і. Жін. до супротивник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. супротивниця — Супроти́вниця, -ці; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. супротивниця — СУПРОТИ́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до супроти́вник. — Матері твоїй трясця!.. — кричала одна.. — Тьфу на тебе! — одказала друга, плюючи на свою супротивницю (Мирний, III, 1954, 93); *Образно. Змучений і знесилений, тікав [І.  Словник української мови в 11 томах
5. супротивниця — Супротивниця, -ці ж. Противница, женщина-врагъ. Мир. Пов. II. 70.  Словник української мови Грінченка