Орфографічний словник української мови

схвалення

схва́лення

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. схвалення — СХВА́ЛЕННЯ, я, с. Визнання чиїхось дій, вчинків, рішень і т. ін. добрими, правильними; позитивне, доброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь; позитивна оцінка, похвала.  Словник української мови у 20 томах
  2. схвалення — -я, с. Визнання чиїхось дій, вчинків, рішень і т. ін. вірними, правильними; позитивне, доброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь; позитивна оцінка, похвала.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. схвалення — ПОХВАЛА́ (добрий, похвальний відгук про когось, щось), ПОХВАЛЯ́ННЯ, СХВА́ЛЕННЯ, ХВАЛЬБА́ розм., ПОХВАЛЬБА́ розм.; КОМПЛІМЕ́НТ (підкреслена, захоплена, іноді перебільшена), ДИФІРА́МБИ (ДИФІРА́МБ рідше), ПАНЕГІ́РИК, МАДРИГА́Л (перев. книжн., підсил.  Словник синонімів української мови
  4. схвалення — СХВА́ЛЕННЯ, я, с. Визнання чиїхось дій, вчинків, рішень і т. ін. добрими, правильними; позитивне, доброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь; позитивна оцінка, похвала.  Словник української мови в 11 томах