Орфографічний словник української мови

сьорбонути

сьорбону́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сьорбонути — СЬОРБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що і без дод., розм. Підсил. до сьорбну́ти. Циган з великої жадібки сьорбонув шевського квасу (Номис).  Словник української мови у 20 томах
  2. сьорбонути — -ну, -неш, док., перех. і без додатка, розм. Підсил. до сьорбнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сьорбонути — СЬО́РБАТИ (набираючи ложкою, їсти рідку страву, видаючи певні звуки), ХЛЕБТА́ТИ (ХЛЕПТА́ТИ рідше) розм., ХЛИСТА́ТИ розм. — Док.: сьорбну́ти, сьорбону́ти підсил. хлебну́ти, хлебону́ти підсил. хлепну́ти, хлисну́ти.  Словник синонімів української мови
  4. сьорбонути — СЬОРБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, розм. Підсил. до сьорбну́ти. Циган з великої жадібки сьорбонув шевського квасу (Номис, 1864, № 933).  Словник української мови в 11 томах