сьорбонути
СЬОРБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, розм. Підсил. до сьорбну́ти.
Циган з великої жадібки сьорбонув шевського квасу (Номис, 1864, № 933).
Словник української мови (СУМ-11)СЬОРБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, розм. Підсил. до сьорбну́ти.
Циган з великої жадібки сьорбонув шевського квасу (Номис, 1864, № 933).
Словник української мови (СУМ-11)