сюркання

сю́ркання

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. сюркання — -я, с. Дія за знач. сюркати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. сюркання — СЮ́РКАННЯ, я, с. Дія за знач. сю́ркати і звуки, утворювані цією дією. Той щебет [ластівок] ніби зливається з сюрканням білих цівок молока в дійниці (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах
3. сюркання — СЮ́РКАННЯ, я, с. Дія за знач. сю́ркати і звуки, утворювані цією дією. Той щебет [ластівок] ніби зливається з сюрканням білих цівок молока в дійниці (Цю-па, Вічний вогонь, 1960, 68).  Словник української мови в 11 томах