Орфографічний словник української мови

сюркотання

сюркота́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сюркотання — СЮРКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сюркота́ти і звуки, утворювані цією дією. Табір окутається сном, чути буде тільки сюркотання коників у зоряних просторах теплої степової ночі (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  2. сюркотання — -я, с. Дія за знач. сюркотати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сюркотання — СЮРКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сюркота́ти і звуки, утворювані цією дією. Табір окутається сном, чути буде тільки сюркотання коників у зоряних просторах теплої степової ночі (Гончар, Тронка, 1963, 284).  Словник української мови в 11 томах