сюркотання

СЮРКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сюркота́ти і звуки, утворювані цією дією.

Табір окутається сном, чути буде тільки сюркотання коників у зоряних просторах теплої степової ночі (Гончар, Тронка, 1963, 284).

Значення в інших словниках

1. сюркотання — сюркота́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сюркотання — СЮРКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сюркота́ти і звуки, утворювані цією дією. Табір окутається сном, чути буде тільки сюркотання коників у зоряних просторах теплої степової ночі (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. сюркотання — -я, с. Дія за знач. сюркотати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови