сюркнути
СЮ́РКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до сю́ркати.
Як переїхали [Христя і Колісник] Мар’янівку і виїхали в поле, сонце уже сіло.. Кругом тихо, аж сумно, з окопів коли-не-коли сюркне цвіркун (Мирний, III, 1954, 365).
Словник української мови (СУМ-11)