сюркотати
СЮРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і СЮРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до сю́ркати.
Він біжить, аж вітер свище. Услід летять брудні лайки, Сюркочуть міліціонери (Рильський, Поеми, 1957, 180);
За виноградним листям веранди коник тонко, монотонно сюркотів (Гончар, Тронка, 1963, 101).
Словник української мови (СУМ-11)