сюркотати
СЮРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, СЮРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок.
Підсил. до сю́ркати.
Він біжить, аж вітер свище. Услід летять брудні лайки, Сюркочуть міліціонери (М. Рильський);
За виноградним листям веранди коник тонко, монотонно сюркотів (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)