сюркотати
СЮРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, СЮРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок.
Підсил. до сю́ркати.
Він біжить, аж вітер свище. Услід летять брудні лайки, Сюркочуть міліціонери (М. Рильський);
За виноградним листям веранди коник тонко, монотонно сюркотів (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сюркотати — сюркота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- сюркотати — див. звучати Словник синонімів Вусика
- сюркотати — -очу, -очеш і сюркотіти, -очу, -отиш, недок. Підсил. до сюркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сюркотати — СЮРЧА́ТИ (про комах — коників, цвіркунів та ін., зрідка про деяких птахів — видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки), СЮ́РКАТИ, СЮРКОТА́ТИ (СЮРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІРЧА́ТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦЮРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- сюркотати — СЮРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і СЮРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до сю́ркати. Він біжить, аж вітер свище. Услід летять брудні лайки, Сюркочуть міліціонери (Рильський, Поеми, 1957, 180); За виноградним листям веранди коник тонко, монотонно сюркотів (Гончар, Тронка, 1963, 101). Словник української мови в 11 томах