1. Словник української мови у 20 томах

сюркотання

СЮРКОТА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. сюркота́ти і звуки, утворювані цією дією.

Табір окутається сном, чути буде тільки сюркотання коників у зоряних просторах теплої степової ночі (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сюркотання — сюркота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сюркотання — -я, с. Дія за знач. сюркотати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сюркотання — СЮРКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сюркота́ти і звуки, утворювані цією дією. Табір окутається сном, чути буде тільки сюркотання коників у зоряних просторах теплої степової ночі (Гончар, Тронка, 1963, 284). Словник української мови в 11 томах