сідальце

сі́дальце

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. сідальце — -я, с. Зменш. до сідало 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. сідальце — СІ́ДАЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до сі́дало 1. Клітка була на диво хороша, і дверці щільно причинялися, і сідальце є, і все-все як слід (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
3. сідальце — СІ́ДАЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до сі́дало 1. Клітка була на диво хороша, і дверці щільно причинялися, і сідальце є, і все-все як слід (Головко, І, 1957, 130).  Словник української мови в 11 томах