Орфографічний словник української мови

сімейка

сіме́йка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сімейка — СІМЕ́ЙКА, и, ж. 1. Зменш. до сім'я́ 1. Буйно пишається жито у полі, Трудника [трудівника] серце радіє: Буде сімейці на рік цей доволі (І. Манжура); // перев. ірон. Те саме, що сім'я́ 1. [Храпко:] Ні, не везе таки мені на сімейку!...  Словник української мови у 20 томах
  2. сімейка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до сім'я 1). || перев. ірон. Те саме, що сім'я 1). 2》 Зменш.-пестл. до сім'я 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сімейка — СІМЕ́ЙКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до сім’я́ 1. Буйно пишається жито у полі, Трудника [трудівника] серце радіє: Буде сімейці на рік цей доволі (Манж., Тв., 1955, 54); // перев. ірон. Те саме, що сім’я>́ 1. [Xрапко:] Ні, не везе таки мені на сімейку!...  Словник української мови в 11 томах