сіменитися —
СІМЕНИ́ТИСЯ, ни́ться, недок., розм. 1. Бути в періоді утворення насіння, сім'я (про рослини). 2. перен. Часто народжувати (про жінку). Діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись із году на год (Ганна Барвінок).
Словник української мови у 20 томах
сіменитися —
-ниться, недок., розм. 1》 Бути в періоді утворення насіння, сім'я (про рослини). 2》 перен. Часто народжувати (про жінку).
Великий тлумачний словник сучасної мови
сіменитися —
СІМЕНИ́ТИСЯ, ни́ться, недок., розм. 1. Бути в періоді утворення насіння, с&́236;м’я (про рослини). 2. перен. Часто народжувати (про жінку). Діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись із году на год (Барв., Опов.., 1902, 259).
Словник української мови в 11 томах
сіменитися —
Сімени́тися, -ню́ся, -ни́шся гл. О женщинѣ: рожать дѣтей. Тільки діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись. Г. Барв. 259.
Словник української мови Грінченка