сіменитися

Сімени́тися, -ню́ся, -ни́шся

гл. О женщинѣ: рожать дѣтей. Тільки діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись. Г. Барв. 259.

Значення в інших словниках

1. сіменитися — сімени́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. сіменитися — СІМЕНИ́ТИСЯ, ни́ться, недок., розм. 1. Бути в періоді утворення насіння, сім'я (про рослини). 2. перен. Часто народжувати (про жінку). Діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись із году на год (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах
3. сіменитися — -ниться, недок., розм. 1》 Бути в періоді утворення насіння, сім'я (про рослини). 2》 перен. Часто народжувати (про жінку).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сіменитися — СІМЕНИ́ТИСЯ, ни́ться, недок., розм. 1. Бути в періоді утворення насіння, с&́236;м’я (про рослини). 2. перен. Часто народжувати (про жінку). Діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись із году на год (Барв., Опов.., 1902, 259).  Словник української мови в 11 томах