Орфографічний словник української мови

сінний

сінни́й 1

прикметник

від: сіно

сінни́й 2

прикметник

від: сіни

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сінний — СІННИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до сі́но. Минулась вже з тиждень сінна косовиця, Жита на нив'ях половіли (І. Манжура); Сінний запах; // Вигот. із сіна.  Словник української мови у 20 томах
  2. сінний — I -а, -е. 1》 Прикм. до сіно. Сінний запах. || Вигот. із сіна. || Признач. для зберігання, перевезення і т. ін. сіна. Сінна гарячка (лихоманка, астма і т. ін.) — захворювання, що виникає в осіб із підвищеною чутливістю до цвітіння рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сінний — Сінни́й, -на́, -не́ (від сі́но)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сінний — СІННИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до сі́но. Минулась вже з тиждень сінна косовиця, Жита на нив’ях половіли (Манж., Тв., 1955, 56); Сінний запах; // Вигот. із сіна.  Словник української мови в 11 томах
  5. сінний — Сінний, -а, -е 1) Кормящійся сѣномъ. Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш. Ном. № 10216. 2) = сінешний. МУЕ. III. 143. Не замикай сінних дверей. Грин. III. 385.  Словник української мови Грінченка